Почитать на выходных: про автора «Гуся», про вложившего 500 000 грн на пике в криптовалюты и о переменах на Пейзажке

В нашей традиционной подборке: трое киевлян рассказывают о том, как сдают квартиры через Airbnb, запрещенные приемы на Олимпиаде и северокорейские чирлидерши, как математик Льюис Кэролл придумал свою «Алису» и другие материалы, которые редакция рекомендует к прочтению.

Читать далее: Почитать на выходных: про автора «Гуся», про вложившего 500 000 грн на пике в криптовалюты и о переменах на Пейзажке на AIN.UA.

Пользователи Facebook завалили журналистку злобными комментариями за надоедливое видео. И этим вывели его в топ

Facebook регулярно меняет алгоритмы своей ленты новостей, чтобы сделать нам лучше. Но получается как всегда. Очередное изменение, которое должно было сблизить пользователей с родными и друзьями, на практике может заставить их возненавидеть друг друга. Так произошло с журналисткой BuzzFeed Кэти

Читать далее: Пользователи Facebook завалили журналистку злобными комментариями за надоедливое видео. И этим вывели его в топ на AIN.UA.

В 2015-2016 годах почту украинских активистов атаковали хакеры из РФ: как узнать, пострадали ли вы от атаки

В 2015-2016 году российские хакеры из группировки Fancy Bear проводили атаки на почтовые аккаунты украинских журналистов, активистов и политиков — об атаках и их источнике рассказывала тогда Associated Press. Сейчас же украинская «Лаборатория цифровой безопасности» сообщает о том, что за последние недели

Читать далее: В 2015-2016 годах почту украинских активистов атаковали хакеры из РФ: как узнать, пострадали ли вы от атаки на AIN.UA.

Как подготовиться к собеседованию с иностранной компанией: советы и лайфхаки от украинских рекрутеров

Редакция AIN.UA разбирается, как успешно получить оффер с релокейтом или контракт на зарубежный проект: как подготовиться к интервью и вести себя во время созвона, о чем говорить, а о чем — ни в коем случае, а также какие полезные инструменты

Читать далее: Как подготовиться к собеседованию с иностранной компанией: советы и лайфхаки от украинских рекрутеров на AIN.UA.

Глава Qiwi вложил в ICO Telegram $17 млн

Сооснователь Qiwi Сергей Солонин вложил в ICO Telegram $17 млн, пишет «Интерфакс» со ссылкой на источник, который знаком с ситуацией. В ходе Российского инвестиционного форума в Сочи Солонин подтвердил информацию об участии в ICO.

Мне интересна тема нового типа блокчейна, мне интересна тема, которая касается решения ряда вопросов на блокчейне, которые не были решены до сих пор. Мой способ разговаривать с такими компаниями и с такими темами — это личные инвестиции. Тогда я фокусируюсь больше и разбираюсь больше в том, что происходит, — рассказал Солонин.

Агентство отмечает, что заявка главы Qiwi – одна из самых крупных по объему из удовлетворенных российских предложений. Чуть больше – у основателя семейства фондов DST Юрия Мильнера, который даст от $20 млн. Среди венчурных фондов, заинтересованных мессенджером Дуровых, — также Benchmark, KPCB и Sequoia.

В конце января участник синдиката инвесторов, которые хотели вложиться в Telegram, и сотрудник венчурного фонда рассказали, что на тот момент завершился сбор заявок на выкуп первичного размещения криптовалюты мессенджера. По их словам, на предварительном этапе владельцы Telegram намерены забрать у инвесторов $850 млн, а заявок собрано на $3,8 млрд. Собранные средства Telegram потратит на будущую блокчейн-платформу Telegram Open Network (TON), который, как планируют в Telegram, должен стать конкурентом Visa и Mastercard.

| Подписаться на комментарии | Комментировать

«Это сперва колонка»: обзор HomePod от Apple

В начале февраля Apple начала продавать свою первую умную колонку — HomePod. Неоднозначное по отзывам владельцев устройство наконец-то добралось и до Украины. Журналист AIN.UA протестировал новинку и рассказывает о своих впечатлениях, а также о том, почему считает колонку отличным выбором.

Читать далее: «Это сперва колонка»: обзор HomePod от Apple на AIN.UA.

Чи дійсно кращі органічні харчові продукти? На запитання відповідає наука

Для деяких споживачів простий похід до супермаркету за продуктами може стати справжнім мозковим штурмом: гарно поміркувавши біля вітрин з овочами, розшифрувавши всю написану найдрібнішим шрифтом інформацію на пакуванні, господар чи господиня кладе до свого кошика органічну моркву. Вона вдвічі дорожча за звичайну, тому повинна бути кращою, правда ж? Про те, що насправді не все так просто, про міфи про їжу, яка опиняється на нашій тарілці кожного дня, та їх наукове розвінчування читайте в адаптованому перекладі статті з ресурсу Futurism.

Облуда та обман

Будьмо відвертими, захоплення органічними харчовими продуктами здебільшого викликане інформацією, яку ми отримуємо від їх прихильників, проте, мало хто цікавиться іншою стороною медалі та науковими фактами. Дарма. Приміром, нещодавно акторка Зоуї Дешанель (Zooey Deschanel), яка загалом настійно закликає споживачів купувати лише органічні продукти, у відео, опублікованому на своїй сторінці у соціальній мережі, взагалі наполягла на тому, що, аби зберегти здоров’я, люди повинні викреслити зі свого раціону 12 видів овочів і фруктів, у яких, найімовірніше, міститься найбільша кількість залишків пестицидів. Пані Дешанель придумала цей список не сама. Так звану «брудну дюжину» курує неприбуткова організація «Робоча група з питань навколишнього середовища» (Environmental Working Group, EWG), орієнтована на пропаганду та дослідження в галузі охорони здоров’я. Цікаво те, що це твердження зовсім не відповідає консенсусу наукової спільноти. Ще у 2009 році токсикологи дискредитували будь-які шкідливі наслідки продуктів з цього переліку (зауважте, до нього потрапили зокрема й помідори, й огірки, і яблука з вишнями), а Товариство токсикології (Society of Toxicology) заявило, що EWG «завищило ризик впливу хімічних речовин на здоров’я». У будь-якому випадку, вчені зазначають, що обмеження споживання фруктів та овочів через побоювання використання пестицидів може бути набагато гіршим для здоров’я споживачів, ніж усвідомлене споживання незначної кількості пестицидів.

«– Я дуже стурбований тим, що безліч подібних звітів чи закликів може переконати людей не їсти абсолютно корисні для здоров’я овочі та фрукти, вирощені нормальним [однак, не органічним] способом, – говорить Карл Уінтер (Carl Winter), токсиколог харчових продуктів Каліфорнійського університету в Девісі та член Інституту технологій харчових продуктів. – Намагаючись робити так, як правильно, в довгостроковій перспективі люди можуть завдати собі більше шкоди, ніж користі».

Наводимо чотири поширені й усталені міфи про ГМО та органічні харчові продукти. Розуміння наукового підходу може допомогти споживачам обирати їжу, яка найкраще вбереже їх здоров’я.

Міф 1: Органічна їжа безпечніше, тому що у ній немає пестицидів

Сьогодні покупці можуть обирати між традиційно виробленою їжею або (часто дорожчою) органічною продукцією. Аби виробники харчових продуктів мали змогу поставити маркування «Organic», продукти повинні відповідати стандартам, встановленим організаціями та урядами. Наприклад, у США та Канаді органічна їжа не може бути генномодифікованою, Міністерство сільського господарства США (USDA) видає свідоцтво про органічне походження харчів, якщо вони «захищають природні ресурси, зберігають біорізноманіття та вирощуються з використанням лише схвалених речовин».

За цим визначенням органічні продукти не можуть вирощуватись з використанням синтетичних добрив або пестицидів протягом трьох років до збору врожаю. Але лише тому, що врожай відповідає визначенню органічного, зовсім не означає, що в ньому абсолютно не міститься залишків добрив. Органічна сертифікація USDA дозволяє використання феромонів, вакцин для тварин та обмеженого числа природних пестицидів, проте дослідження, проведене USDA в 2011 році, показало, що 39% органічних продуктів містять залишки пестицидів, хоча й значно нижче рівня «звичайних» продуктів.

Вплив певної кількості пестицидів не обов’язково є токсичним для людини. Уінтер говорить, що перший принцип токсикології «доза вирішує, що є отрутою, а що – ні». Хоча дослідження показали, що традиційні, не органічні продукти справді мають більшу ймовірність виявлення у них залишків пестицидів у порівнянні з їх органічними аналогами, ризики для здоров’я часто перебільшуються такими організаціями, як EWG. Це не означає, що пестициди взагалі не представляють ризику. Починаючи з 1930-х років, синтетичні пестициди, найвідомішим з яких став заборонений сьогодні ДДТ (дихлордифенілтрихлоретан), були пов’язані з вродженими вадами та виснаженням біорізноманіття. Людей, які працюють на полях і проводять найбільше часу під безпосереднім впливом пестицидів, часто госпіталізують через супутні захворювання, а вчені все ще працюють над тим, аби зрозуміти, як високі дози пестицидів можуть вплинути на розвиток дітей.

Проте, варто розуміти, що такий негатив мало стосується пересічного споживача. По-перше, дозволяється використовувати лиши ті пестициди, що, як вже доведено, мають низький вплив на здоров’я людини. По-друге, попри те, що високі дози цих пестицидів можуть становити небезпеку для здоров’я, їх залишки, які проникають у нашу їжу, як було неодноразово доведено, практично не впливають на здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що жоден з пестицидів, які сьогодні дозволені до використання в міжнародній торгівлі харчовими продуктами, не завдає шкоди людям на генетичному рівні. Ці пестициди становлять небезпеку тільки для працівників, які безпосередньо контактують з ними у значно більших кількостях на полях.

«– З точки зору споживачів, наш рівень контакту дуже низький, – пояснює Уінтер. Але це зовсім не означає, що фермери тепер можуть робити, що заманеться. – Я не кажу, що нам нема про що турбуватися. Я говорю, що нам треба регулювати використання пестицидів і тоді все буде добре».

Міф 2: Органічна їжа краща для здоров’я

Порівняння органічних яблук зі звичайними яблуками не надало жодних доказів того, що споживання органічних яблук робить людей здоровішими. Проаналізувавши 240 досліджень про поживну цінність органічних продуктів, автори проведеного в 2012 році дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Annals of Internal Medicine, дійшли висновку, що вони «[не мають] доказів того, що органічні продукти значно поживніші, ніж звичайні продукти» (дослідники, втім, зауважили, що вживаючи органічну їжу, споживачі «з’їдають» менше залишків пестицидів та антибіотикорезистентних бактерій).

Але визначення того, що робить споживача «здоровим» або, принаймні, «здоровішим», ніж хтось інший, не завжди зрозуміло. Опублікований в 2016 році в журналі British Journal of Nutrition огляд проаналізував 170 досліджень, у результаті яких було виявлено, що органічні молочні продукти та м’ясо мають вищий рівень вмісту омега-3-кислот. Звісно, високий рівень омега-3 – корисний для людини, але це не означає, що звичайні м’ясо та молочні продукти не містять омега-3.

Міф 3: Їсти ГМО небезпечно

Здатність змінювати генетичний склад рослин є предметом гострих дебатів протягом десятиліть. Генетично модифіковані організми (ГМО) – культури з геномами, які були змінені шляхом додавання ДНК інших організмів – назавжди змінили аграрну галузь. Учені створили генно-інженерні сорти сільськогосподарських культур, які містять гени, що захищають їх від шкідників, бур’янів або навіть деяких вірусів рослин. Генно-інженерні культури дозволяють науковцям передавати бажані риси в індивідуальному порядку, а це значно ефективніший процес, ніж схрещування, що є менш високотехнологічним методом, у результаті якого також може бути передано ряд ознак, які можуть становити загрозу для новоствореної рослини. ГМО не обмежуються «неприродним», синтетично виведеним використанням, застосування природних процесів також можливе. Наприклад, ще понад 100 років тому було виявлено, що бактерія Bacillus thuringiensis (Bt) – це природний інсектицид. Не так давно біоінженери модифікували гени таких культур, як кукурудза, щоб ввести інсектицидний білок, присутній у цьому природному мікроорганізмі, відмовившись від необхідності фізично окроплювати рослини. Як наслідок, сама культура є токсичною для комах, а сусідні поля та екосистеми не зазнають впливу від розприскування.

Українцям добре відоме маркування «Без ГМО» на продукції, однак на сьогодні немає перевірених доказів того, що будь-яка харчова продукція з ГМО створює небезпеку для здоров’я людини. Існують інші докази: ГМО продукти безпечніші для працівників сільськогосподарської галузі, оскільки такі культури більш стійкі до вірусних інфекцій чи комах, а тому потребують менше пестицидів; генномодифіковані рослини можна вирощувати у регіонах, в яких не виживають їх «органічні» побратими, таким чином збільшуючи варіативність дієти певної місцевості.

Так чому ж міфи про ГМО зберігаються? Група біотехнологів і філософів з Гентського університету (Бельгія) висловила гіпотезу, що негативне зображення ГМО є «інтуїтивно привабливим». Ідея введення чужорідних генів у їжу, стверджують дослідники, здається дещо «неприродною», і вчених часто звинувачують у тому, що вони виходять за межі дозволеного, граючи в Бога.

«– Немає жодних доказів шкідливого впливу їжі з генетично модифікованих сільськогосподарських культур, які вирощуються сьогодні. Проте, я не беруся стверджувати, які культури ми матимемо вже через 10 років, – говорить Грегорі Джаффе (Gregory Jaffe), директор біотехнологій Центру наук в інтересах суспільства (CSPI). – Можливо, регуляторним органам доведеться добре попрацювати».

Міф 4: ГМО шкідливі для навколишнього середовища

Противники ГМО часто відзначають їх вплив на навколишнє середовище. Вони побоюються, що культури ГМО можуть розповсюдитись не лише на відведених полях, а виростати значно далі, пригнічуючи природне біорізноманіття території. Та певно, найбільш рішуче вони відзначають, що ГМО потребують більшого використання гербіцидів, що робить бур’яни стійкішими до хімічних речовин. Ці критичні зауваження не позбавлені здорового глузду. Культури ГМО таки іноді починають рости за межами полів, хоч і нечасто, а фермери полюбляють (і чи не занадто) вирощувати одні й ті самі види культур, що виснажує землю та робить рослини вразливими до хвороб. Дослідники вважають, що нам ще варто вивчити вплив ГМО на навколишнє середовище.

Дослідження 2016 року показало, що фермери, які вирощували генетично модифіковані соєві боби, використовували більше гербіцидів, ніж фермери, які вирощували звичайну сою. Однак, те саме дослідження показало, що для вирощування генномодифікованої кукурудзи необхідна менша кількість пестицидів, ніж для вирощування такої самої кількості звичайної пшінки. А ще одне дослідження за 2014 рік показало, що генетично модифіковані культури дають на 22% більше врожаю, ніж сорти без ГМ. Більше продовольства на квадратний метр може означати, що в усьому світі для землеробства потрібно менше землі, залишаючи більші території для природних заповідників або коридорів дикої природи. Крім того, багато сільськогосподарських ГМО культур потребують менше води, ніж традиційні сорти.

Висновок: органічна їжа – не поганий варіант, так само, як і ГМО. Але споживачі повинні робити свій вибір, керуючись фактами, а не чутками. Щодо ризиків ГМО та переваг органічних продуктів лишається багато міфів, але зрозуміло одне – найголовніше їсти фрукти та овочі, не залежно від того, органічні вони чи генномодифіковані.

БІЛЬШЕ ПРО ЇЖУ:

Джерело: Futurism, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»

Основатель Qiwi купил сервис TimePad за $10 млн

Основатель Qiwi Сергей Солонин, который недавно продал МТС свою долю в операторе продажи билетов Ticketland, выкупил 100% долю в сервисе управления событиями TimePad у команды проекта и венчурного фонда Target Global. Об этом «Роем!» сообщили представители последней компании. Сумма сделки составила более $10 млн.

TimePad, который снимает с организатора технические и бухгалтерские задачи, был основан в 2008 году выпускниками НИУ ВШЭ Артемом Киселевым, Людмилой Павловой и Дарьей Устюжаниной. С начала запуска с его помощью было проведено примерно 500 000 мероприятий. Сейчас темпы роста компании близки к 100% в год. Основная монетизация идет через комиссию от продажи билетов и от продвижения событий через свои рекламные каналы. Как пишет «Коммерсантъ», ежегодный объем продаж билетов превышает 1 млрд рублей. Доля доходов от них достигает 70–80% оборота.

В 2014 году Target Global инвестировал в сервис $1 млн. «Мы инвестировали в TimePad на этапе, когда сервисом пользовались единицы крупных организаторов, поскольку сразу увидели отличные перспективы для развития», — говорит партнер Target Global Александр Фролов. Он отмечает, что эта «ниша по-прежнему достаточно свободна, поскольку сервис эволюционирует и предлагает все новые способы оптимизации процессов». Кроме того, в январе того года фонд выкупил 49% акций TimePad у «Афиши-Рамблер-SUP», которая в результате вышла из компании.

В августе 2017 года Target Global запустил совместный венчурный фонд Target Global Fintech Opportunities Fund, в котором сооснователь Qiwi Сергей Солонин выступает в качестве основного частного партнёра и соинвестора. Управляющими партнерами фонда стали Сергей Солонин и партнер фонда Target Global Михаил Лобанов. Target Global Fintech Opportunities Fund специализируется на инвестициях в fintech-стартапы, которые работают в России, имеют российских основателей или планируют выходить на российский рынок и нуждаются в сильном партнере. На момент запуска представители фонда говорили о планах инвестировать в ближайшее время около $10 млн.

| Подписаться на комментарии | Комментировать

Российским военным могут запретить использование сотовых телефонов с навигацией и соцсетей

Минобороны РФ рассматривает вариант с ограничением эксплуатации смартфонов, в том числе в центральном аппарате, органах управления и войсках (вплоть до подразделений). Вместо смартфонов всем военнослужащим — в том числе руководящих звеньев — предложено использовать самые простые модели кнопочных телефонов, которые не имеют функции фото- и видеосъемки и не отслеживают геолокацию. Основная причина — различные приложения и сервисы с позиционированием могут быть использованы для определения тех или иных засекреченных объектов.

df0fe1d6-3706-4461-b6f7-711c7b9494ef

К примеру в начале этого года популярное приложение для фитнеса Strava выдало расположение американских военных баз. О проблеме сообщили военные, которые забыли отключить «следящую» функцию Strava во время занятий спортом на своих базах (в том числе, в Ираке, Сирии, Афганистане и Сомали). Ранее газета «Известия» со ссылкой на правила пользования интернетом, разработанные ведомством в конце 2017 года, сообщила, что военнослужащим и гражданским сотрудникам Минобороны РФ рекомендовано отказаться от использования социальных сетей. В перспективе Минобороны намерено внести поправки к законам, которые сделают их обязательными.

3 комментария | Подписаться на комментарии | Комментировать