Компанія Snap, розробник програми для обміну фото і відео Snapchat, представила розумні сонцезахисні окуляри Spectacles 3. Нова модель оснащена двома HD-камерами, за допомогою яких користувачі можуть знімати фото і відео у форматі 3D.
Також користувачі можуть додавати на фотографії та відео елементи доповненої реальності й ділитися контентом з друзями в додатку Snapchat.
Цікавою також є можливість знімання 3D відео.
На відміну від інших моделей Spectacles 3 виконані з нержавіючої сталі, а не з пластику. Окуляри представлені у двох кольорах: Carbon і Mineral.
Вартість окулярів становить $380, компанія відкрила передзамовлення. Крім окулярів в комплекті йде чохол і кабель для зарядки. Відзначається, що окуляри та аксесуари не водостійкі. У продаж Spectacles 3 надійдуть восени 2019 року.
Попередню версію сонцезахисних окулярів Snap представила у квітні 2018 року, а у вересні випустила дві їх нові версії – Veronica і Nico. Зараз Spectacles 2 Original коштують $150, а Spectacles 2 Veronica і Nico по $200.
Спокій — це не те почуття, яке люди відчувають у громадському туалеті. Відраза? Безперечно. Незручність? Можливо. Сором? Залежить від ситуації. Але зовсім інші враження залишаються після відвідування вбиралень в Японії, де встановлені унітази з підігрівом та іншими зручностями.
Журналіст Томас Амброзіні вивчив історію успіху високотехнологічних туалетів з США в Японії та спробував зрозуміти, чому вони так і не прижилися на Заході.
В останні 30 років в Японії з’явилося чимало виробників унітазів з додатковими функціями: кнопкою для піднімання сидіння, підігрівом, біде, автоматичним освіжувачем повітря та іншими. Провідну позицію зайняв бренд Toto’s Washlet, покупцями якого стають не тільки ресторани й торгові центри, а й звичайні японці — за оцінкою The Wall Street Journal, в 70% будинків в Японії встановлені унітази саме цієї компанії.
TOTO Washlet C100
Дивно, але Washlet — це американський винахід, спочатку розроблений для лікарень і будинків пристарілих. Потрапивши до Японії, вони стало стрімко набирати популярність, в той час як в США продажі йшли все гірше і гірше. Це викликає питання: чому Washlet підкорив іншу країну, але залишився невизнаним у себе на батьківщині? Виявилося, що це пов’язано з химерною сумішшю консюмеризму та імперіалізму в Японії.
У 1868 році Японія змінила політичний режим і почала наближатися до західного способу життя, однак суспільство споживання сформувалося в цій країні лише до початку XX століття. Приплив закордонних товарів і ідей породив новий культурний конфлікт: з одного боку, уряд Японії активно заохочував прийняття західних цінностей, але з іншого боку, в суспільстві виник страх втрати національної ідентичності.
Розуміння і подолання цього конфлікту і призвело до феноменального успіху Washlet в Японії. Багато в чому високотехнологічний унітаз відповідав японській культурі, однією з головних цінностей якої є чистота. Прагнення до неї обумовлено синтоїзмом — традиційною японською релігією з безліччю ритуалів для позбавлення людей, місць і предметів від злих духів, або кагаре, що буквально можна перекласти як «нечистота».
Водночас японці завжди хотіли якомога сильніше дистанціюватися від теми туалетів. Так, в минулому ванні кімнати в Японії розташовувалися в окремій прибудові, а для входу в неї використовувалися спеціальні сандалі. І хоча ванні вже давно розміщують в самому будинку, спеціальне взуття для них залишилася до сих пір.
Не дивно, що бум високотехнологічних унітазів стався саме в країні з таким сильним прагненням до чистоти. Але успіху продукту на новому ринку допомогло і грамотне просування: для залучення покупців в рекламі робився наголос на гігієнічні переваги Washlet, а на плакатах зображувалися молоді спортивні жінки.
Однак справжнє визнання до Washlet прийшло після того, як обличчям бренду в Японії стала популярна в 1980-і роки актриса Тогава Дзюн. Молода, симпатична, трохи сором’язлива, але при необхідності жорстка, вона являла собою поєднання азійської скромності й західної незалежності. Виробник унітазів побоювався негативної реакції на рекламу, але в підсумку вона стала вкрай популярною і розійшлася на цитати.
Цікаво, що Washlet так і не знайшов підтримки на Заході, хоча в XX столітті рекламодавці мали майже магічний вплив на споживачів. Можливо, річ у тому, що унітази з підігрівом не цілком відповідали західному менталітету і користуватися ними було ніяково. Тут не можна сказати напевно. Лише одне не викликає сумнівів — якщо ви хочете відчути справжній комфорт в туалеті, то вам доведеться відправитися в Японію.
Совет директоров Qiwi , что платёжная система изучает вопрос продажи доли или всего “Рокетбанка”. Как отмечается в отчёте за II квартал 2019 года, у проекта растут убытки — на 425%, с 97 млн рублей во втором квартале прошлого года, до 511 млн рублей. Владеющая “Рокетбанком” Qiwi не готова к тому уровню рисков, что заложены в финтех-проект. “Рокетбанк” уже выделен в отдельную компанию:
Мы пришли к выводу, что максимальный потенциал проекта достигается при выделении бизнеса со своей специфической клиентской базой и инновационным продуктовым предложением. Поэтому сейчас мы рассматриваем различные варианты привлечения инвестиций, включая частичную или полную продажу бизнеса, — сценарий пресс-служба “Рокетбанка”
Qiwi “Рокетбанк” и сервис для предпринимателей “Точка” на фоне отзыва лицензии у банка “Открытие”, предыдущего владельца проектов. Над банком получил контроль ЦБ, а сервисы сменили собственника. Сооснователи проекта Олег Козырев, Алексей Колесников и Михаил Провизион покинули “Рокетбанк” в марте 2019.
Вопреки названию “Рокетбанк” — де-юре не является банком, но продвигает через мобильное приложение банковские услуги, опираясь на банковскую, юридическую и процессинговую поддержку банка-партнера. Сегодня это “Киви банк”. В будущем владельцы не исключают запуск услуг на основе других банковских лицензий, новых партнёров.
Петр Канаев возглавил объединённую редакцию сайта rbc.ru и газеты “РБК”, пресс-служба холдинга. С 2017 Канаев должность первого зама редакции.
Одновременно РБК покинет Елизавета Голикова, она и Игорь Тросников “соруководителями объединенной редакции” летом 2016, после из издания Елизаветы Осетинской, Максима Солюса и Романа Баданина.
Игорь Тростников остаётся в холдинге и назначен на должность зама гендиректора РБК. Его задача: “интеграции контентных подразделений РБК, повышения их экономической эффективности и трансформация в контексте общей стратегии развития холдинга”.
Сайт о играх AG.ru частью рекомендательного сервиса о видеоиграх RAWG, его русскоязычной версией, объявил совладелец двух проектов. AG.ru появился в 1998-м. Англоязычный RAWG Гаджи Махтиев и Алексей Горностаев лишь в мае 2017, и сосредоточились именно на развитии последнего.
В том же году Махтиев пытался AG.ru за 30 миллионов рублей, но покупателя так и не нашлось.
У AG.ru и RAWG теперь единая база игр, однако на первом сайте приоритет будет отдаваться русскоязычному контенту, записи приоретизируются по языку, однако после сообщений на русском видны и сообщения на английском. За счёт объединения у AG.ru выросла 34 000 до 340 000 база игр — правки пока можно вносить только через интерфейсы RAWG.
Директор ВК по технологиям Сергей Кубасов назначен на пост операционного директора (Chief Operating Officer). В зоне ответственности Сергея были крупнейший дата-центр соцсети ИЦВА, а так же общая инфраструктура платформы. Новые обязанности:
Сергей сфокусируется на операционных вопросах — информационной безопасности, финансовом планировании и развитии финансовых технологий, выстраивании и автоматизации важных процессов. Также он продолжит отвечать за инфраструктуру компании и дата-центры.
Понад 100 дитячих таборів США активно використовують систему розпізнавання облич. Мета — дозволити батькам спостерігати за відпочинком своїх дітей. Ініціатива отримала різні відгуки: одні раді, що можуть стежити за життям дитини, деякі переживають, що діти не виглядають щасливими, інші стверджують, що технологія порушує приватність дітей.
Як це працює?
Батьки завантажують фото дитини в спеціальний додаток, який сканує всі знімки, викладені табором, і отримують повідомлення, якщо на фото з’являється їхня дитина. Це дозволяє батькам не витрачати час на перегляд фотоальбомів, в яких можуть бути десятки й сотні знімків.
Залежно від компанії, з якою співпрацює табір, доступ до сервісу може бути безкоштовним або коштувати 1-2 долари в день.
Також сервіс дозволяє видаляти фото дітей, чиї батьки заборонили розміщення їх знімків в загальному доступі. Крім того, фотографи таборів можуть дізнатися, які діти найрідше потрапляли в об’єктив камери, і приділити їм більше уваги.
Наскільки точно працюють такі системи, неясно, проте, за словами одного з представників компаній, вони стикаються з «більшими проблемами з одними кольорами шкіри в порівнянні з іншими».
Тривожні батьки та похмурі діти
Чи буде дитина в безпеці, чи вдалося їй подружитися з іншими дітьми, чи добре вона проводить час, що вона робить прямо зараз — ці питання ставлять всі батьки, які відправляють дітей в табір. І фотозвіти можуть стати гарним способом впоратися з тривогою.
Наприклад, медсестра Робін Кокс (Robin Cox) зі штату Огайо, яка називає себе «мама-параноїк», вперше відправила 12-річного сина в табір. Вона стверджує, що завдяки системі вона впевнена, що дитина в безпеці: «Він нікого не знав. Нікого з його друзів там не було. Я думала: «О боже, чи все з ним буде добре?». Тепер я відкриваю фото і бачу, як він веселиться».
З іншого боку, підвищена опіка може мати негативні наслідки для дитини. На думку Кеті Херлі (Katie Hurley), дитячого та підліткового психотерапевта, дітей позбавляють важливого досвіду.
«Як наші діти навчаться бути самостійними, якщо ми контролюємо кожен їх крок? Ми хочемо, щоб діти отримали новий досвід, стали прекрасними людьми, розширили своє соціальне коло і йшли на здоровий ризик. І водночас ми придушуємо їх, коли стоїмо за плечем і говоримо: не хвилюйся, я буду спостерігати за тобою». — Кеті Херлі, дитячий психотерапевт.
Директора таборів відзначають, що фотографії можуть як заспокоїти батьків, так і викликати ще більшу тривогу. Чим більше знімків публікує табір, тим більше батьки хочуть побачити та тим більше питань вони зададуть про своїх дітей. Якщо дитина не посміхалася або не потрапила на груповий знімок, батьки будуть дзвонити вожатим і керівництву табору.
«Якщо ні разу за день дитина не потрапила на фотографію, його батьки будуть дзвонити й запитувати: «Його залишили без нагляду? З ним все гаразд? Він в медпункті?» А дитина могла просто відійти в туалет», — ділиться фотограф Розі Джонсон (Rosie Johnson), яка працювала в таборі в Мічигані.
Також протягом дня до неї підходять діти й говорять, що батькам потрібно більше фото.
Питання приватності
Використання технології розпізнавання облич — неоднозначна практика, особливо коли мова йде про неповнолітніх. Що відбувається з фотографіями, які завантажують батьки, щоб програма могла знайти дитину на тисячах знімків? За умовами використання одного з таких сервісів Bunk1, компанія отримує «безоплатне, безстрокове, безвідкличне, невиключне право і ліцензію на використання, відтворення… і поширення »контенту.
Правозахисники побоюються, що дані можуть потрапити до зловмисників, якщо компанію зламають або продадуть. Також вони не виключають, що дані можуть бути використані державними органами, які, наприклад, будуть шукати нелегальних іммігрантів.
Політика конфіденційності сервісів дозволяє або оприлюднити інформацію, коли «доцільно дотримуватися закону» (в разі Bunk1), або передавати інформацію державним та правоохоронним органам або приватним особам, якщо це буде визнано доцільним, щоб «припинити будь-які дії, які ми порахуємо незаконними, неетичними або які можуть бути предметом позову» (в разі Waldo). Втім, самі компанії заявляють, що до них не зверталися представники поліції або державної влади.
Фізичні центри обслуговування абонентів (ЦОА) – невіддільна частина бізнесу будь-якого мобільного оператору. Саме в ЦОА клієнту надається певний набір послуг, які неможливо отримати телефоном чи за допомогою онлайн-чату. Наприклад, це заміна чи відновлення SIM-карти, перехід на контрактне підключення, поповнення рахунку без комісії готівкою, та інше. Чим більше в населеному пункті таких ЦОА, тим зручніше для абонента. Водночас, для оператора подібні центри є лише вимушеною статтею витрат, оскільки більшість послуг, що вони надають, є безкоштовними та супутніми основному операторському бізнесу. Тож в компанії Vodafone задумалися, а чому не зробити на базі мережі таких ЦОА та всесвітньо відомого бренду повноцінні роздрібні точки та інтернет-магазин?
Експеримент, який виявився вдалим
Перший магазин мережі Vodafone Retail було відкрито лише 1,5 року, в лютому 2018 року. Сьогодні ця мережа нараховує 243 магазини в 70 містах, і за цей час увійшла до топ-3 найбільших мобільних ритейлерів в Україні.
А якщо враховувати магазини, що співпрацюють з оператором за франчайзинговими контрактами, то роздрібна мережа Vodafone вже сьогодні є найбільшою в Україні в телекомунікаційній категорії та налічує до 600 магазинів.
До кінця року в компанії планують довести число власних магазинів до 300, а в наступному році – до 350 точок. Саме цю цифру вважають найбільш оптимальною, що дозволить в наступному році зайняти лідерські позиції на ринку України.
Не дивлячись на широкий асортимент смартфонів та аксесуарів, головний фокус мережі — це обслуговування абонентів
Темпи відкриття нових магазинів були настільки високі, іноді компанія відкривала до 8 магазинів за один день. На сьогодні в цій роздрібній мережі працює біля 1500 співробітників.
«Це був експеримент, який виявився дуже вдалим. Адже коли ми стартували, то не знали, як складеться розвиток. Але синергія мобільного оператора та ритейлу забезпечує настільки незвичайний ефект, що в мене є впевненість, що інші оператори також будуть розвивати подібні напрямки бізнесу. Ми просуваємо пакетні пропозиції, в які разом з гаджетом входить контракт на мобільний зв’язок терміном на 1 рік. І все ж таки, продаж смартфонів в нашій мережі стоїть на другому місті, головний фокус — це якісне обслуговування абонентів. Ми боремося за те, щоб абонент залишався з нами», – каже Денис Поздняков, директор Vodafone Retail.
Справді, оператору вигідно продавати телефони з контрактом на підключенні, та й сам покупець в такій комбінації отримує значні переваги. Водночас, це дозволяє підвищити кількість смартфонів в мережі.
У 2018 році магазини Vodafone Retail відвідали 5 млн покупців, у 2019 за прогнозами ця цифра складе 15 млн, а в наступному році – 22 млн. Цікаво, що серед покупців — тільки 60% абоненти Vodafone, всі інші — абоненти інших операторів.
Взагалі, представники Vodafone Retail наголосили, що операційні показники їхньої мережі вище, ніж у конкурентів. Компанія продає набагато більше, ніж планувала. Втім, у Vodafone відмовилися відкрити детальну інформацію про обсяг продажів, посилаючись на її конфіденційність.
Зате повідомили деякі інші дані. Наприклад, на сьогодні середній чек по смартфону складає 4800 грн, і ця цифра постійно зростає, прогноз на наступний рік — близько 5500 грн. Правда, це загальна тенденція ринку, яка актуальна і для нашої країни.
Цікаво, що в інтернет-магазині середній чек для категорії мобільних пристроїв вище на 1500 грн. Це пояснюється тим, що в інтернеті люди купують дорожчі смартфони. Та оскільки магазин Vodafone.ua відкрили всього пів року тому, частка продажів через онлайн зараз складає лише 6%. Втім, цю цифру планують буквально за рік довести до 20%.
Асортимент Vodafone.ua вже налічує кілька тисяч найменувань, включно з ноутбуками, ПК, ігровими консолями, та іншими товарами. Проте, 90% товарів, що продаються зараз — це смартфони.
«Сірі» телефони не будуть реєструвати у мережі?
У Vodafone Retail акцентували, що компанія є одним з небагатьох повністю «білих» гравців на роздрібному ринку. Усі гаджети та аксесуари, які продаються в магазинах мережі – це легальні постачання за контрактами з вендорами, а співробітники компанії отримують офіційну зарплату. До того ж Vodafone Retail вимушений конкурувати за ціною з іншими ритейлерами. Величезна кількість «сірого» товару на ринку не дає можливості вийти на точку беззбитковості.
Питання, як посунути з ринку «сірі» постачання, назріло давно. В компанії сподіваються, що як тільки у Верховній раді будуть сформовані відповідні комітети, почнеться робота над розв’язанням питання, яким чином видавити з роздрібної торгівлі сірі смартфони. Більш того, є сподівання, що протягом року це завдання буде вирішено, хоча поки що незрозуміло, що робити з щойно завезеними «сірими» гаджетами. Один з варіантів — взагалі не реєструвати їх в мережі операторів. Тоді через деякий час постачальники просто перестануть їх завозити в Україну. Але такі обмеження в будь-якому разі не торкнуться тих смартфонів, що були завезені раніше і вже зареєстровані в мережі.
Тренди на ринку смартфонів в Україні
Фахівці Vodafone Retail вперше представили аналітичний звіт ринку смартфонів в Україні. В основі звіту – дані продажів у власній роздрібній мережі, а також аналітика даних по абонентах у мережі Vodafone.
Головний тренд на ринку — смартфони дешевшають, а в Україну заходять багато нових азійських вендорів. Наприклад, драйвером зростання продажів у 2-му кварталі 2019 року стали азійські бренди, частка яких зросла до 85,2%. Китай став однозначним лідером продажів за кількістю проданих товарів та переліком брендів, а за обсягами продажів в грошовому обчисленні країна ділить лідерство з Південною Кореєю.
При виборі смартфона українці звертають увагу на наявність 4G і великого екрана. З кожним кварталом зростає частка смартфонів з екраном 6 і більше дюймів. За результатами 2-го кварталу 57% всіх нових покупок припало на смартфони з діагоналлю екрана від 6 дюймів. Як і раніше, більшість проданих смартфонів (99,6%) – це пристрої з двома SIM-картами. Разом з цим, навіть в «двосімочних» гаджетах намітився тренд, коли абонент використовує лише одну активну SIM-карту в смартфоні.
Майже всі нові смартфони (98%) готові до роботи в мережах LTE. Драйвером до покупки 4G смартфонів стало стрімке розширення покриття 4G. Так, мережа Vodafone наразі доступна для понад 62% українців. У 2 кварталі 2019 року частка 4G смартфонів в мережі Vodafone досягла 43%.
При цьому NFC як технологія не є головним критерієм при виборі смартфона – тільки половина всіх проданих гаджетів підтримує NFC. Однак, важливість фактору наявності NFC буде зростати, оскільки, наприклад, Київ входить в п’ятірку міст світу, де найчастіше оплачують вхід в метро за допомогою безконтактної оплати.
Міграція користувачів з одного бренду на інший при купівлі нового смартфону
Зазвичай покупці смартфонів вибирають нову модель того ж виробника. Найбільш лояльними залишаються власники смартфонів Apple – 71,39% користувачів цього бренду змінюють свої старі телефони на нові iPhone. Для Xiaomi ця цифра складає 54,06%, Samsung – 50,16%. І тільки власники Nokia при виборі телефону найчастіше змінюють бренд на Xiaomi (30,15%), Samsung (22,09%) або Huawei (11,85%).
Однак власники Nokia рідше інших змінюють свої телефони на нові. Апарат виробництва Nokia «живе» в мережі 3 роки. Майже 2 роки користуються придбаними смартфонами власники iPhone і Samsung. Частіше за інших міняють телефони шанувальники китайських брендів – їх власники купують собі новий смартфон через 15-16 місяців. До речі, у 2016 році Vodafone продавати в Україні смартфони під власним брендом (2 моделі в нижньому ціновому сегменті й одну — в середній ціновій категорії), але потім від цієї ідеї відмовився.
Люди із середнім і низьким достатком більш схильні до покупки нового смартфона, ніж їх заможні співвітчизники. Це викликано тим, що люди з великим достатком одразу купують телефони максимально доступної конфігурації, в той час як бюджетні пристрої доволі швидко морально застарівають.
В топ-5 брендів за кількістю проданих смартфонів у мережі Vodafone Retail в 1 півріччі 2019 року увійшли таки виробники: Samsung (32,78%), Xiaomi (28,06%), Nokia (19,52%), Huawei (8,47%) та TP-Link (6,80%).
Українці часто йдуть з магазинів Vodafone не тільки зі смартфонами. До кожного третього смартфона докуповується карта пам’яті, до кожного 18-го смартфону – фітнес-браслет. Покупці не часто вибирають оригінальні гаджети до нового смартфону, зазвичай віддають перевагу функціональності, якості, ціні, тощо. Єдиний виняток – смартфони Xiaomi, покупка яких найчастіше супроводжується придбанням фітнес-браслета цього ж виробника.
Частка продажів фітнес-трекерів та смарт-годинників. Джерело: GfK
Взагалі, фітнес браслети через свою ціну і різноманітність переважають в продажах над смарт-годинниками. Лідер продажів серед наручних гаджетів – Xiaomi. Також варто відзначити зростання частки продажів дитячих смарт-годинників Elari. Наручні гаджети найбільш популярні серед жителів Київської та Харківської областей.
У звіті Vodafone Retail намітився ще один тренд – зростає популярність страхування смартфонів. Якщо в 4 кварталі 2018 року кожен 8-й смартфон у Vodafone Retail був проданий зі страховкою, то в другому кварталі 2019 року, вже кожен 3-й покупець страхував свій новий гаджет.
Всех поздравляем с Новым годом и возвращаемся к публикации самых выжных новостей криптомира на портале Towave.
В Coinbase обнаружили уязвимость, благодаря которой вся личная информация об аккаунтах 3420 трейдеров, включая пароли, в виде текста могла быть получена взломщиками. По заявлению криптобиржи, злоумышленники не воспользовались уязвимостью, которая в данный момент уже устранена.
Сеть по борьбе с финпреступлениями FinCEN настоятельно рекомендуют всем онлайн казино сообщать правоохранительным органам о всех подозрительных криптовалютных операциях.
Coinbase приобрела сервис Xapo за 55 миллионов долларов.
Криптограф Пьеррик Годри взломал московскую систему интернет-голосований за 20 минут, расшифровав все 3 секретных ключа.
Твиттер-аккаунт Binance Jersey взломан. Хакер просит Чанпэна Чжао связаться с ним, заявляя, что контролирует домен binance.je.
CEO Bakkt Келли Лоффлер объявил о запланированном на 23.09.2019 запуске торговли дневными и месячными поставочными биткоин-фьючерсами.
Чанпэн Чжао обещает запуск американской биржи Binance US в ноябре этого года. Биржа не получила разрешение BitLicense, поэтому не сможет обслуживать жителей штата Нью-Йорк.
В даркнете появилась в продаже якобы телефонная база пользователей Huobi. Представители биржи заявляют о возможном взломе одного из сторонних сервисов, использующихся для работы с биржей по API.
“Медуза” хронологию претензий российских властей к новостным агрегаторам. От первых законопроектов 2016 года, после которых Яндекс.Новости отказались включать в сюжеты сообщения незарегистрированных в Роскомнадзоре СМИ, до инициатив августа 2019. Когда руководство Госдумы снова заявило, что намерено всерьез обсудить принятие об ограничении права иностранцев владеть крупными российскими сайтами.
Это произошло на фоне появления в топе новостей неприятного для депутатов сюжета “фейковой” новости. После происшествия Яндекс, в очередной раз, отказался взять на себя функции СМИ и перенёс ответственность за формирование сюжета на издания публикаторы, зарегистрированные в Роскомнадзоре.
Следует заметить, что ещё в 2014-м экс-руководитель Яндекс.Новостей Лев Гершензон , что власти не разрешат Яндексу закрыть топ-новостей, даже если сама компания решит свернуть функционал: : “У этого блока — телевизионная аудитория. Большинство людей не читают подробности: как увидели, так и поняли. Власти всегда этого хотели […]”.
Тем не менее, Яндекс сейчас рассматривают различные варианты судьбы сервиса в случае введения нового регулирования, в том числе полное его закрытие, источник “Коммерсанта”, знакомый с ситуацией.
В 2016-м такие интернет-проекты, как Google, Яндекс, ВК, Mail.ru, YouTube лидирующий “Первый канал” по MAU и DAU. Через год, на фоне усиления роли регулирующих органов, Яндекс.Новости покинули и . Делать “телевизор” руководители проекта не захотели, а старые “Новости” де-факто оказались под запретом.
