Ластівки низько літають — буде дощ. Або чи варто довіряти прогнозу погоди?

Отримати інформацію про погоду сьогодні дуже просто, потрібно тільки взяти в руки смартфон. Тільки час від часу синоптики нас сильно підводять, передбачаючи сильний дощ, коли за вікном погода виявляється чудовою. А іноді прогнози різняться в залежності від джерела: одне показує ясне небо, а інше хмарне або навіть згадує про опади. Виходячи з цього виникає питання — чи можна взагалі довіряти прогнозам погоди? Щоб дати на нього відповідь, пропонуємо коротко з’ясувати, як саме синоптики займаються прогнозом погодних умов на кілька днів або навіть тижнів вперед.  Ну і звичайно ж ми з’ясуємо, через що синоптики іноді помиляються і на якому сайті найкраще дивитися прогноз погоди, щоб отримати найбільш точні дані.

Як працюють метеостанції?

Для того, щоб синоптики могли правильно передбачити погоду на кілька днів вперед, їм потрібні точні дані про те, що відбувається на вулиці сьогодні. Дані про нинішній стан погоди збираються на метеорологічних станціях, яких дуже багато. Зазвичай вони розташовані на оголених місцевостях без трави та поруч з ними заборонено будувати висотні будівлі. Найголовнішими інструментами на таких станціях є:

  • ґрунтові термометри, які встромляються на глибину 5, 10, 15 і 20 сантиметрів. За допомогою них синоптики вимірюють температуру поверхні Землі та дізнаються про заморозки;
  • термінові термометри, які показують актуальну температуру повітря в кожен проміжок часу;
  • мінімальний і максимальний термометри, за допомогою яких синоптики дізнаються крайні значення.

Деякі прилади знаходяться всередині спеціальних будок, розташованих на деякій висоті над поверхнею землі. Такі будки називаються психометричними та захищають інструменти від сонячної радіації, випромінювання земної поверхні, опадів, вітру та іншого зовнішнього впливу. Кожні три години на метеостанції приходять чергові метеорологи та записують зібрані дані.

Особливу увагу варто приділити радіозонду. Так називається невеликий пристрій з пінопласту, всередині якого знаходяться датчики вимірювання температури, вологості, атмосферного тиску та інших показників. Він важить приблизно 300 грамів, завдяки чому його можна відправити на висоту 30 кілометрів за допомогою простої кульки з гелієм. Іноді пристрій відлітає на відстань до 100 кілометрів від станції, але в цьому немає нічого страшного — кожен радіозонд одноразовий і передає дані по бездротовому зв’язку. Радіозонди злітають в небо два рази в день і про це поінформовані навіть авіаційні служби. В один і той же час в небо злітають по 800 радіозондів з різних точок світу.

Для отримання більш точних прогнозів погоди деякі люди використовують домашні метеостанції. Вони збирають дані про температуру, вологість, атмосферний тиск і на основі цих даних будують прогнози на найближчі 12 годин. Як правило, вони показують найбільш точні дані.

Як складається прогноз погоди?

Зібрані на метеостанціях дані вивчаються синоптиками. Вони порівнюють дані про погоду з усього світу і стежать за рухами різних повітряних мас. Заглиблюватися в те, як саме ведуться розрахунки, не будемо — щоб зрозуміти все це, потрібно відучитися на метеоролога. Для запису інформації використовується так званий «Синоптичний код», який дозволяє в кожному квадратному сантиметрі карти вказати абсолютно всі дані про стан погоди. Це єдина система позначення у всьому світі, тобто записані дані зрозуміють синоптики з будь-якої країни.

Джордж Коулінг – ведучий самого першого випуску прогнозу погоди по телебаченню 11 січня 1954 року

У більшості випадків прогнози погоди виявляються вірні, але від помилок ніхто не застрахований. Річ у тому, що на стан погоди впливає величезна кількість чинників: нерівності земної поверхні, наявність водойм і так далі. Може спрацювати ефект метелика: якщо в одній точці карти що-небудь станеться, це без жодних сумнівів може змінити прогноз погоди.

Якому джерелу вірити?

Для жителів України кращим варіантом вважається сайт Гідрометцентру — помилки там відбуваються найменше. Але більшою популярністю користується сервіс Gismeteo, який бере дані через Всесвітню метеорологічну організацію, що теж непоганий варіант.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Глеб Петров

Доктор технических наук, член научно- аналитического совета Украинского ядерного общества.

Добавить комментарий