Досвід українського велосипедного стартапу WheelKeep на VivaTech

15-18 червня у Парижі відбулась конференція VivaTech 2022 – одна з наймасштабніших європейських подій у сфері інновацій. Цього року до VivaTech вперше долучились й українські стартапи про які ми писали раніше. Сьогодні ми розповімо детальніше про один з них – систему безпеки для велосипедів WheelKeep – проєкт Інжинірингової школи Noosphere.

Система WheelKeep встановлюється у кермову колонку і, будучи абсолютно невидимою ззовні, здатна сповіщати власника про будь-які рухи велосипеда, а також фіксувати його геолокацію з точністю до 2-х метрів. Як і більшість подібних проєктів, WheelKeep з’явився з любові засновників до велосипедів, а відповідно – і розуміння потреб велосипедистів. Зрозуміло, що в Україні інфраструктура для велосипедистів до війни встигла хіба що зародитися, а ось для Європи подібні проєкти дуже актуальні. Незадовго до початку повномасштабної війни WheelKeep запустив передзамовлення на свій продукт в Україні і почав готуватися до виходу на ринок Нідерландів, країни, яка є лідером з кількості велосипедів на душу населення. Наприклад, у студентському місті Гронінгем, населення якого складає 200 000 осіб, велосипед – основний засіб пересування для майже половини мешканців.

Стартап долучився до української делегації на VivaTech, пройшовши відбір конкурсної комісії на чолі з представниками Міністерства цифрової трансформації.

«Поїздка на VivaTech 2022 була для нас дуже важливою, адже відкрила можливості презентувати свій продукт як потенційним інвесторам, так і споживачам. Ми вдячні європейським партнерам і організаторам за можливість взяти участь у події такого масштабу», – коментує засновник WheelKeep Павло Герман.

Павло Герман, засновник WheelKeep, Тетяна Булана, менторка стартапу і Анна Панова, Project Manager Noosphere Engineering School

5 ключових спостережень та рекомендацій для молодих стартаперів про участь у подібних заходах від Павла:

  1. Тестуйте value proposition гіпотези на гостях вашого стенду. Це велика вибірка, яка дасть зрозуміти, що «працює», а що ні;
  2. Зберіть якомога більше контактів. Нам вдалося зібрати близько 90 лідів. Звісно, наскільки вони корисні, стане зрозуміло через 3-4 місяці після заходу, але це непогана база;
  3. Завчасно визначте лекції, які необхідно відвідати, адже охопити все неможливо. Так само завчасно призначте зустрічі;
  4. На конференції такого масштабу (а VivaTech – це понад 500 спікерів, стільки ж стартапів і більше 25 000 відвідувачів) варто їхати командою з декількох людей. Адже вам треба буде одночасно і працювати на своєму стенді, і відвідувати лекції, і оглядати стенди інших учасників, щоб «підживитись» ідеями;
  5. Відмічайте тренди, це те, що буде в ТОПі за кілька років. На VivaTech таким трендом був сталий розвиток – sustainability. В країнах Європи все популярнішим стають кругові бізнес моделі і фокус на екологічності. Ба більше – стенди на виставці були оздоблені живими квітами і деревами! Бути відповідальним до природи стає все популярнішим, і, як нам здається, стартапи на кшталт WheelKeep допоможуть розвивати цю тенденцію.

Що однозначно для себе зрозуміла команда WheelKeep – це те, що їхня ставка на «комплексність» продукту була цілком виправданою. В Європі проєкт має безліч конкурентів, однак жоден з них не здатен забезпечити повний захист велосипеда. І справа в технічному моменті: маленький пристрій треба “оздобити” великою кількістю антен, які часто відмовляються працювати разом. WheelKeep же вдалося знайти інженерне рішення, завдяки якому все працює. Як твердить Павло Герман, це стало можливим завдяки професійному менторингу в Інжиніринговій школі Noosphere.

Інжинірингова школа Noosphere – це мережа науково-технічних лабораторій, відкритих ГО «Асоціація Ноосфера» і підприємцем та меценатом Максом Поляковим на базі провідних українських університетів. Саме особлива увага до інженерних рішень, технічної сторони проєктів вирізняє Інжинірингову школу серед подібних стартап-хабів. Під час війни Noosphere Engineering School не тільки не припинили надавати експертизу молодим інженерам, але і започаткували низку волонтерських ініціатив, направлених на допомогу країні.

А ще, для команди, як і для будь-якого українця за кордоном зараз, важливо було підкреслити свою ідентичність.

«Це була можливість показати світу та Європі, що українці, не дивлячись на війну, залишаються на висоті та розвивають IT сектор. Однією із наших задач, окрім безпосередньо бізнесових, було розповісти про війну та героїзм українців якомога більшій кількості людей», – Павло Герман.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Похожие новости

В записи нет меток.